Корисне

Визначення терміна "маркетинг" наведено у пп. 14.1.108 НКП. Це послуги, які забезпечують функціонування діяльності платника податку у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача у межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесенню продукції (робіт, послуг) платника податків в інформаційні бази продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи , послуги).


На наш погляд, щоб визначити порядок оподаткування ПДВ послуг маркетингу, необхідно встановити, щодо якого роду продукції (робіт, послуг) здійснюються дані послуги - рухомого або нерухомого майна платника податку або у відношенні наданих їм послуг.


Відразу відзначимо, що маркетингові послуги не входять до складу операцій, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 НКП), і які звільнені від оподаткування (ст. 197 НКП).


Об'єктом оподаткування ПДВ, згідно з п. 185.1 НКП, є операції платника податку з поставки послуг, місце поставки яких розташовано на митній території України відповідно до ст. 186 НКП.


Якщо маркетингові послуги надані резидентом України іншому резиденту на митній території України, то такі послуги оподатковуються за ставкою 20%, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг, але не нижче за звичайні ціни (п. 188.1 НКП), а датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ є або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця, або дата оформлення документа, що засвідчує факт поставки послуг платником податку (п. 187.1 НКП), тобто працює правило "першої події".


У ст. 186 НКУ дані чіткі визначення місця поставки послуг, зокрема, п. 186.4 визначає місце поставки послуг як місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і 186.3 НКП. Ці правила поширюються на операції, здійснювані як резидентом, так і нерезидентом.


Підпунктом 186.2.1 НКУ визначено місце поставки послуг, пов'язаних з рухомим майном і дано перелік таких послуг, де в пп. "Г" підступно заховані "а також інші роботи і послуги, пов'язані з рухомим майном". Таким чином, якщо маркетинг здійснюється у відношенні, наприклад, виробленої продукції (промислової продукції, товарів народного споживання, продуктів харчування та ін), то, на нашу думку, оподаткування з ПДВ здійснюється за правилами пп. 186.2.1 НКУ - місцем поставки таких послуг вважається місце їх фактичної поставки. Тобто якщо маркетинг передбачається проводити на митній території України, присутній об'єкт оподаткування, а якщо за межами митної території України - об'єкта оподаткування немає.


Підпунктом 186.2.2 НКУ визначено місце поставки послуг, пов'язаних з нерухомим майном, - це фактичне місцезнаходження такого майна. Тут у пп. "В" передбачені "інші послуги за місцезнаходженням нерухомого майна". Тобто, наприклад, якщо платник податків володіє об'єктами нерухомості, розташованими за межами митної території України, які здаються в оренду, то об'єкт оподаткування відсутній. Те ж можна сказати і про оренду знаходяться за межами митної території України об'єктів, що належать нерезиденту - для резидента-орендаря, який згідно з п. 180.2 НКП є особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, немає об'єкта оподаткування. І навпаки, якщо об'єкт оренди знаходиться на митній території України, то об'єкт оподаткування в наявності.


У п. 186.3 НКУ наведено перелік послуг, місцем поставки яких визначено місце реєстрації одержувача послуг, але маркетингові послуги не увійшли до цього списку.


Таким чином, маркетингові послуги щодо продукції платника податку у вигляді будь-якого роду послуг необхідно оподатковувати за правилами п. 186.4 НКУ, тобто місце поставки таких послуг визначається за місцем реєстрації постачальника.


Якщо підприємство експортує такі маркетингові послуги, то їх оподаткування здійснюється за ставкою 20%, оскільки місцем поставки буде місце реєстрації постачальника, тобто резидента.


Якщо підприємство отримує такі маркетингові послуги від нерезидента, то вони не будуть підлягати оподаткуванню, оскільки згідно з п. 186.4 НКУ місцем поставки цих послуг буде місце реєстрації постачальника (нерезидента), що відповідно до норм п. 185.1 цього Кодексу говорить про відсутність об'єкта оподаткування.


Слід також нагадати, що з набранням чинності з 01.04.2011 р. розділу III НКУ "Податок на прибуток підприємств" почне діяти пп. 139.1.13, яким встановлено, що не включаються до складу витрат "витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному. При цьому до складу витрат не включаються в повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у разі, якщо особа, на користь якого здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу ".

За матеріалами: ЛІГА: ЗАКОН